- довершувати
- —————————————————————————————дове́ршуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
довершувати
Смотреть что такое "довершувати" в других словарях:
довершувати — ую, уєш, недок., доверши/ти, шу/, ши/ш, док., перех. 1) Доводити що небудь до кінця, закінчувати; завершувати. || Закінчувати вершити (у 1 знач.) що небудь. 2) уроч. Виконувати, здійснювати що небудь … Український тлумачний словник
довершувати — довершити (доводити що н. до кінця), завершувати, завершити, закінчувати, закінчити, виконувати, виконати … Словник синонімів української мови
довершити — див. довершувати … Український тлумачний словник
довершуватися — ується, недок., доверши/тися, ши/ться, док. 1) Наближатися до кінця, закінчуватися; завершуватися. 2) уроч. Відбуватися, здійснюватися. 3) тільки недок. Пас. до довершувати … Український тлумачний словник
домальовувати — ую, уєш, недок., домалюва/ти, ю/ю, ю/єш, док., перех. і без додатка. 1) Закінчувати малювати; малювати до певної межі. || перен. Довершувати зображення кого , чого небудь (про образ, портрет і т. ін.). 2) перен. Уявляти, домислювати що небудь. || … Український тлумачний словник
виконувати — I = виконати (провадити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум тощо), здійснювати, здійснити, реалізувати, у[в]тілювати, у[в]тілити, довершувати, довершити уроч.; відбувати, відбути (перев. обов язки, повинності); виробляти, виробити… … Словник синонімів української мови
довершити — див. довершувати … Словник синонімів української мови
закінчувати — закінчити (доводити що н. до кінця, до завершення), кінчати, кінчити, скінчати, скінчити, покінчити, докінчувати, докінчити, завершувати, завершити, довершувати, довершити, вивершувати, вивершити, повершити, порішити; викінчувати, викінчити… … Словник синонімів української мови
доконувати — ную, Пр. Зробити, довершувати. Я доконам того за всяку ціну … Словник лемківскої говірки
